Життя на дні. Біо-географія та біо-екологія бентоса

Автор - Азовський А. І.

У книзі проаналізовано різні підходи та погляди на структуру біосфери переважно на прикладі біогеографії та екології морського бентосу. Розглянуто основні аспекти біології мешканців дна водойм: фактори абіотичного середовища та їх вплив на гідробіонтів, особливості аутоекології (харчування, розмноження та ін.), донні спільноти та трофічна зональність, синекологія та біогеографія. Питання біогеографії та екології розглядають у літературі з різних позицій. У цій монографії вони розглянуті з позицій біології, і, щоб наголосити на цьому, обидва слова написані через дефіс: біо-географія та біо-екологія. Детально розібрані деякі спільноти (макрофіти, коралові рифи, глибоководні гідротерми). Докладно представлено структуру, динаміку, взаємодію та еволюцію екосистем – питання зазвичай слабо або зовсім не зачіпаються в монографіях і підручниках з екології та біогеографії. На багатьох прикладах показано спільність екологічних законів для екосистем суші, прісних і морських водойм. Одне з основних своїх завдань автор бачить у популяризації ідей про існування мінімальної структурно-функціональної самовідтворюваної одиниці біосфери – цінотичної системи. Ценотична система має власну історію, долю, еволюцію. Окремі спільноти, що утворюють конкретну цінотичну систему, є лише її різні просторово-часові стадії. Спостерігається в кожен конкретний момент на території цінотичної системи мозаїка співтовариств зумовлена (1) асинхронністю в різних місцях сукцесій відновлення після різноманітних порушень і (2) початковою гетерогенністю середовища, що призводить до того, що в різних місцях ареалу цінотичної системи йдуть сукцесії різних сукцесійних рядів. Під час обговорення питань континуальності-дискретності біосфери масштаб розгляду має важливе значення. Суттєво впливають на результат та використані методи та підходи, багато з яких навіть теоретично не здатні виявити реально існуючу дискретність. Чимало уваги в книзі приділено питанням біогеографії. На думку автора, так називають дві принципово різні науки, що відрізняються об'єктом, методами та теорією: географічну та біологічну біогеографію. Обгрунтування такого погляду дано у розділі 5. Питання дискретності біосфери розглянуто з двох діаметрально протилежних позицій: континуалізму і структуралізму, причому справжня книга – перше у вітчизняній літературі коротке зведення з теорії структуралізму. Дано аналіз методів біогеографії. Докладно розібрано причини ендемізму, швидкість утворення нових таксонів, освіту, розвиток та взаємодію ценотичних систем. Книга забезпечена предметним покажчиком та словником. Призначена для студентів, аспірантів, викладачів вузів біологічних спеціальностей та наукових співробітників, які вивчають життя у морях та океанах, а також для широкого кола осіб, які цікавляться питаннями біогеографії та екології. Рекомендована Навчально-методичним відділом Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова як навчальний посібник з курсів «Біогеографія» та «Бентос».